Наукова школа

Деталі

Категорія: Наукова школа

Опубліковано: Понеділок, 19 травня 2014, 09:22

Перегляди: 1338

Міжнародним визнанням наукових досягнень наукової школи Сергієнка В.П. стала перемога в конкурсі грантів за програмою Європейського Союзу TEMPUS – IV (2009 – 2012 рр.) і відзначення Національним Темпус – офісом проекту «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС» як зразкового за результатами впровадження. Це сприяло активізації наукової і міжнародної діяльності викладачів, докторантів, аспірантів і студентів.
Досліджуючи проблеми дидактики фізики, використання комп’ютерних технологій Сергієнко В.П. запропонував структуру і зміст моделі загальної фізичної освіти в частині змістової, організаційної та операційної складових навчально-пізнавальної діяльності, які визначають інноваційний підхід до реалізації навчального процесу в умовах євроінтеграції освітніх систем та інформатизації освіти. Концепція досліджень наукової школи професора В.П. Сергієнка передбачає розроблення і реалізацію нових методичних систем, що ґрунтуються на таких положеннях, які складають теоретичні та методичні засади навчання природничо-математичних дисциплін:
– стандартизація, системність і безперервність, комп’ютеризація, комп-лексний і діяльнісний підходи, гуманізація, гуманітаризація є обов’язковими умовами єдиного освітнього простору, в якому має здійснюватися навчання природничо-математичних дисциплін майбутніх учителів;
– курси базових природничо-математичних дисциплін є головними системоутворювальними компонентами системи фахової підготовки майбутніх учителів в педагогічних університетах, яким визначаються дидактичні умови цілісного процесу професійного становлення майбутнього педагога, орієнтованого на науково обґрунтовану модель педагогічної діяльності вчителя;
– провідним у методичній системі навчання природничо-математичних дисциплін студентів педагогічних університетів має бути принцип інтеграції фундаментальності та професійної спрямованості змісту, форм, методів і засобів навчання;
– використання системи професійно спрямованих завдань до всіх видів занять, побудова якої спирається на виділення елементів знань і компетентностей вчителя;
– орієнтація процесу навчання природничо-математичних дисциплін на педагогічно доцільне і ефективне поєднання пояснювально-ілюстративних, експериментально-пошукових і проблемно-пошукових технологій активного та інтерактивного навчання;
– процес організації навчально-пізнавальної діяльності визначається методологією системно-діяльнісного і комплексного підходів, що дозволяє побудувати динамічні моделі навчально-виховного процесу із природничо-математичних дисциплін, визначити їх якісну сутність в єдності всіх їх складових та умов їх реалізації і функціонування;
– курси природничо-математичних дисциплін є взаємопов’язаною сукупністю експериментальних фактів та їх узагальнень у вигляді понять, законів і теорій (елементів змісту навчання), експериментальних методів і засобів (приладів, матеріалів, установок, аудіовізуальних засобів, комп’ютерів тощо), видів експерименту та організаційних форм навчання, виховання та розвитку майбутніх учителів, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу;
– зміст потребує модернізації відповідно до сучасних досягнень природничо-математичних наук; у змісті навчальних дисциплін фундаментальні знання складають інваріантну частину змісту, прикладні – варіативну;
– потребують поглиблення міждисциплінарні зв’язки з метою оволодіння знаннями у галузі перетворювальної діяльності в траєкторії професійного становлення майбутнього вчителя, із постійною рефлексією співвідношення теоретичної підготовки у педагогічному університеті з результатами педагогічної практики студентів;
– навчання природничо-математичних дисциплін має здійснюватися за умови широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, застосування модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, зростання ролі самостійного навчання, дистанційного доступу до різноманітних відомостей; інтегративного підходу до використання віртуальних комп’ютерних моделей природних і технічних процесів, мультимедійних посібників і класичних засобів експерименту;
– у нових комп’ютерно орієнтованих комплексах природничо-математичних дисциплін мають реалізовуватися дидактичні й психологічні принципи розвивального навчання, індивідуалізації і диференціації навчання, діяльнісний і комплексний підходи, особистісно орієнтована ступенева фахова підготовка на основі безперервного моніторингу якості знань;
– відкритість методичної системи для впровадження, з одного боку, нових педагогічних технологій, і з другого – вдосконалення традиційних систем навчання.
З 2001 р. ці ідеї впроваджуються у вищих навчальних закладах І - ІV рівнів акредитації за участю аспірантів, докторантів, здобувачів у теорії і методиці навчання природничо-математичних дисциплін. Сергієнко В.П. підготував 2 доктори і 4 кандидати наук, підготовлено до захисту 1 докторську і 2 кандидатські дисертації, ще 6 здобувачів готують до захисту кандидатські і докторські дисертації.
Здійснює багатогранну діяльність з формування наукової зміни. Науковий керівник володаря гранту Президента України для обдарованої молоді, переможців Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт і володаря премії Київського міського голови, керує магістерськими роботами. Керівник секції фізики Київського територіального відділення МАН України (2006 - 2007 н.р.). Президент МАН Київщини з 2011 р.
Один із організаторів біля 30 міжнародних і всеукраїнських конференцій, семінарів. Найзначущі з них: I – IX Всеукраїнські конференції «Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики» (1992 – 2004 рр.); Перші Міжнародні Драгоманівські читання (2003 р.); Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми фізико-математичної і технічної освіти і науки України в контексті євроінтеграції» (2006 р.); Міжнародна конференція «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві» (травень 2010 р.); IV – V Міжнародна конференція «Науково-методичні засади управління якістю освіти у вищих навчальних закладах» (2011, 2013 рр.); Міжнародний форум фахівців з освітніх вимірювань (2012 р.); I – IV Міжнародні літні школи з освітніх вимірювань (Форос, АР Крим 2009 – 2012 рр.) та ін.
Виступив з доповідями на багатьох міжнародних, всесоюзних та всеукраїнських наукових та науково-методичних конференціях. Рецензував низку навчальних посібників та дисертацій, виступав офіційним опонентом на захисті дисертацій. Виступив з науковими доповідями і лекціями у Пряшівському університеті (Словаччина, 2008 р.), Малардаленському (Швеція, 2009 р.), Гельсінському технологічному (Фінляндія, 2010 р.), Кельнському (Німеччина, 2011 р.), Римському університеті “Lа Sapienca” (Італія, 2011 р., 2012 р.), Московському інституті бізнесу (Росія, 2012 р.).
Результати наукової діяльності школи Сергієнка В.П. широко впроваджуються в навчальний процес. На їх основі розроблено Концепції розвитку інституту Інформатики (2008 р.), Положення про інститут (2008 р), Положення про комп’ютерну діагностику знань студентів університету (2011 р.), матеріали для ліцензування нового напряму підготовки 6.040302 «Інформатика* (2008 р.). Вперше в Україні ліцензовано, акредитовано і успішно впроваджено нову спеціальність магістерської підготовки 8. 18010022 Оcвітні вимірювання (2010 р.). Розроблено стандарт вищої освіти для магістрів з освітніх вимірювань.
На їх основі відкрито новий напрям досліджень і складову підготовки майбутніх учителів інформатики – комп’ютерна інженерія. Комп’ютерна інженерія (computer engineering) – це напрям досліджень, який об’єднує в собі основи комп’ютерної схемотехніки, мікроелектроніки, комп’ютерних наук та комп’ютерних мереж, результати яких необхідні для проектування та розроблення комп’ютерних систем. Фахівцям з ІТ необхідні знання з технологій проектування інформаційних систем та програмно-апаратних комплексів. Ця галузь інженерії зосереджена не лише на тому як функціонують комп’ютери самі по собі, але й включає усі аспекти інтеграції комп’ютерних систем у різні галузі, від автоматизації технологічних процесів на виробництві, електростанціях до космічних апаратів та супутників.
Наразі потрібен вчитель із сформованими уявленнями про різноманітність видів перетворювальної діяльності із застосуванням інформаційних і комунікаційних технологій, вплив їх поширення на культуру і науку, природу, економіку і суспільство взагалі. Необхідне розуміння можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій не тільки як засобів пізнання, а й засобів впливу на всі сфери життя людини. Майбутній учитель інформатики має уміти прогнозувати і моделювати процеси, об’єкти і засоби перетворювальної діяльності відповідно до заданих умов їх функціонування. Перед учителем інформатики ставиться мета не лише навчити кожного учня використовувати деяку сукупність операцій за допомогою комп’ютера, а формувати особистість, здатну швидко адаптуватися до стрімких змін у сучасному інформаційному суспільстві.

ДОКТОРИ ТА КАНДИДАТИ НАУК, ПІДГОТОВЛЕНІ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ В.П.СЕРГІЄНКА
Доктори наук:
1. Сидорчук Людмила Андріївна, 2012 р., докторська дисертація на тему “Теоретичні і методичні засади навчання ергономіки майбутніх учителів технологій”, 13.00.02. – теорія і методика (технічні дисципліни);

2. Войтович Ігор Станіславович, 2013 р., докторська дисертація на тему “Теоретико-методичні засади професійно орієнтованого навчання технічних дисциплін майбутніх учителів інформатики”, 13.00.02. – теорія і методика (технічні дисципліни);

3. Скиба Ю.А. докторська дисертація на тему "..." подано до захисту);

4. Сліпухіна І.А. докторська дисертація на тему "..." (подано до захисту).

Кандидати наук:
5. Скубій Тетяна Вадимівна, 2010 р., кандидатська дисертація на тему “Формування вмінь розв’язувати задачі з електродинаміки у студентів технічних університетів”, 13.00.02. – теорія і методика (фізика);

6. Збаравська Леся Юріївна, 2010 р., кандидатська дисертація на тему “Навчально-методичне забезпечення курсу фізики для студентів аграрно-технічних університетів”, 13.00.02. – теорія і методика (фізика);

7. Дембіцька Софія Віталіївна, 2011 р., кандидатська дисертація на тему “Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів економічного профілю в процесі вивчення фізики”, 13.00.02. – теорія і методика (фізика);

8. Кашина Ганна Сергіївна, 2012 р., кандидатська дисертація на тему “Реалізація наступності навчання фізики, електротехніки та електроніки студентів транспортних коледжів” 13.00.02. – теорія і методика (технічні дисципліни);

9. Кухар Людмила Олександрівна 2013 р., кандидатська дисертація на тему "Моніторинг сформованості професійної компетентності майбутніх учителів інформатики засобами тестового контролю" 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти; 

10. Мястковська Марина Олександрівна 2014 р., кандидатська дисертація на темУ “Методика навчання молекулярної фізики майбутніх учителів на основі індивідуального підходу” 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика).